Буллінг. Як вберегти свою дитину.

«Коли все трапляється , ти перестаєш хвалитися і щось доводити оточуючим. Коли ти сильний, ти не лізеш в бійку. Коли любиш по-справжньому, перестаєш кричати про це. Людина стає самодостатньою лише тоді, коли впевнена у собі і знає, на що здатна сама, а не змушує інших повірити в це »  А. Пачіно.

«Можна жертвувати собою, коли є заради чого, але не можна дозволяти собе зневажати».    Б. Прус.

 Добра  людина зі світлою душею ніколи не образить іншу. Людина, яка хоче стверджуватися за рахунок інших, має внутрішні психологічні проблеми, якими повинні займатися психологи. Це  проблема не тільки тих, кого ображають,  а й тих, хто ображає.  Агресивна поведінка присутня там, де є органічне порушення мозку.  Генетичні відхилення  погано піддаються корекції, вимагають лікування.

 Але частіше, люди, які ображають інших, мають приховані внутрішні проблеми, які йдуть з дитинства. Недолюблені, недоласкані, забуті всіма, до яких ставилися з байдужістю. А ще страшніше, коли до дитини  використовували будь-яке насилля. Тут і криється корінь зла. Все дуже просто: насилля, нелюбов, породжує насилля і зло. Тому до дитини потрібно ставитися з найбільшою повагою.  Потрібно любити дітей, бо любов породжує любов.

 На  дорослих  лежить  велика відповідальність, бо буллінг  -  актуальна соціально-педагогічна  проблема. Це  явище  надзвичайно поширене , але про цю проблему замовчують,  не афішують,  випадки  знущань  не  прийнято  обговорювати.

 Назва "буллінг" походить від англійського слова 'bully',  яке означає хуліган, забіяка, людина, яка використовує свою силу і владу, щоб налякати, або заподіяти шкоду слабшим людям, принизити  почуття гідності   і в такий спосіб утвердити свою владу.

Буллінг має тає такі ознаки:

1.Емоційне приниження. Воно  включає в себе  вербальні і невербальні способи вираження.

Вербальні способи – це негативно забарвлені висловлювання, використання підвищеного тону, крик, звинувачення у помилках, приниження здобутків і досягнень людини, називання  образливим  ім’ям, поширення образливих чуток, залякування,  для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь.

Невербальні способи – зневажливий погляд, мовчазне засудження, образливі жести, ігнорування (не звертають уваги, не спілкуються, не помічають, забувають, не проявляють відкритої агресії, але й не цікавляться)

 2. Продовження емоційно образливої  і  принизливої поведінки впродовж тривалого періоду.

Жертви буллінгу визнають, що навіть, якщо неприйняття і несхвалення висловлюється у відносно м’якій формі, але впродовж тривалого періоду, виникає відчуття загнаності і відсутності виходу, або  активне неприйняття, коли  у відповідь на ініціативу, що походить від жертви, кривдники дають зрозуміти, що вона ніхто, що її думка нічого не означає.

3. Непривітна і недовірлива поведінка, коли жертву ізолюють,  виганяють,   ігнорують, роблять  «цапом відбувайлом», або  пасивне  неприйняття, коли не хочуть сідати  поряд,  гратися,  прийняти в команду.

 4. Втручання у приватне життя людини,  вимагання грошей, їжі, інших речей, пошкодження  майна, крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви. 

5. Якщо наслідком агресивного, негативного ставлення до людини є погіршення психологічного і фізичного стану цієї людини, то така поведінка визначається як буллінг.

6. Якщо агресор має намір завдати шкоду іншій людині, завдає умисні удари, стусани, побої, сексуальні домагання,  або дозволяє  чи  сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі  події.

7. Агресор займає вище становище ніж його жертва і відповідно дозволяє собі дії, що принижують гідність і завдають моральної або фізичної шкоди іншій людині, це може бути кібербуллінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв, пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток).

Дорослим слід знати:

«Жертвами булінгу стають діти чутливі, замкнуті, сором’язливі, тривожні, невпевнені в собі, нещасні, з низькою самоповагою, схильні до депресії, діти, які не мають жодного близького друга й успішніше спілкуються з дорослими, ніж з однолітками»   Д.  Ольвеус

 Основні механізми розвитку буллінгу: страх,  заздрощі, конкуренція,  неприйняття інакшості, бажання підпорядковувати когось власній волі, бажання витіснити когось, бажання принизити. Буллінг негативно  впливає на всіх, де він виникає.

Розрізняють таку рольову структуру буллінгу:

1) дитина, яка є жертвою буллінгу;

2)діти, які здійснюють насилля «буллери»;

3) послідовники – діти, беруть активну у буллінгу, але не є ініціаторами;

4) пасивні «буллери» – діти, які підтримують буллінг , привертають увагу до ситуації, проте не втручаються в неї;

5) потенційні «буллери»  –  діти, яким подобаються знущання, але вони не виявляють цього ззовні;

6) «спостерігачі» (байдужі свідки) – діти, які не беруть участі в буллінгу,  виявляють байдужість;

7) «потенційні захисники»  – діти негативно ставляться до насилля, проте нічого не роблять;

8) «захисники»  – учні, які виявляють негативне ставлення до явища, захищають жертву.

Як зрозуміти, що вашу дитину піддають цькуванню

1. Батьки повинні бути уважні і чутливі до настрою дитини і розуміти, що вона неохоче розповість про цькування.

2.Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете її звинувачувати.

3. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку дорослим,  поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя інших.

4. Шкідливо наголошувати, що «хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе», «дівчинка не повинна сама захищатись».  Жертви буллінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість.

Що робити батькам для допомоги дитині, яка стала жертвою буллінгу

Проте  якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою буллінґу, то скажіть їй:

·        Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

·        Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

·        Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

·        Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію).

·        Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу, бо це може призвести до підвищеної тривожності, фобій, самотності.

·         Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не       загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Навчіть дитину себе захищати

1. Не тримати у секреті неправомірне відношення до себе та інших дітей,  потрібно розповісти батькам, іншим дорослим. Підтримувати  товариша,   до якого застосовується буллінг, не приєднуватися до групи, яка це робить.

2. Ігноруйте кривдника, зберігаючи самовладання, використовуйте гумор,  намагайтесь уникнути сварки, зробити це складніше, ніж дати волю емоціям.

3. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу, не вступайте в бійку, бо це несе загрозу.

4. Не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують, для цього можна просто якось відрізнятись від оточуючих.

Як допомогти дитині, яка цькує інших

1.Дитині, яка буллить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від буллінгу.

2.Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередьтеся на пошуках  фактів, а не на своїх припущеннях.

3. Не применшуйте серйозності ситуації, що буллінг – це просто дитячі жарти. Буллінг може принести шкоду. Спокійно попросіть зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, бо агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою. Прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади психіки.

 Батьки, які вважають ситуацію цькування хорошою школою життя, не люблять своєї дитини, не розуміють, що своєю байдужістю калічать психіку, руйнують життя своїй дитині. Буллінг лікується психіатрами, а ще любов*ю, терпимістю, повагою до людини, а особливо до дитини, бо «у дитини за спиною стоїть ангел».

«Віддай людині крихітку себе, тоді душа поповнюється світло» 

Л. Костенко