Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.

Тарас Шевченко


Спочатку було слово…
Слово, як маленька краплинка великого океану. Океан - це наша українська мова.
Ми  українці, маємо нею пишатись, стерегти від бруду, передвати чистою, квітучою своїм нащадкам.
Недаремно, мудрі люди говорили, що не має народу без мови.
 Тому бережімо її.


Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам.




  
Про значення мови писав К.Д. Ушинський: «Усне мовлення ґрунтується на мислинні, наставник рідної мови повинен дати дітям вправи, що збуджують думку й викликають виявлення цієї думки у слові»

Тому зрозуміло, що робота з казкою, це те, що природно необхідно дошкільнятам.
Казка  передає досвід поколінь, забарвлює, зворушує, захоплює, вона хоче, щоб дитина думала.

В казці світ оживає, проходить розмежування добра та зла, де добро завжди перемагає.
Але сучасні діти потребують нової роботи з казкою. 

Тому застосування традиційних і не традиційних методів (інтерактивних) має велике значення.

Ми разом з дітьми створили цікаву казку про доброго сніговика.В ній діти оживляли картину (метод багатоканальної діяльності), допомагали сніговиту за допомогою піктограм, розгадували загадки за допомогою мнемосхеми.

Дошкільнята з великою радістю вели діалоги між героями казки за допомогою сюжетних картин, дізнавалися про голос, який видає синичка, складали розрізні картинки з героями казки, робили цікаві артикуляційні вправи,  придумували назву казки 
 за допомогою віршів:

Бабусю, рідненька, будь ласка, прочитай на ніч чарівну... (казку)
"На клумбі у феї квітка цвіла, у квітці росло незвичайне стебло.
 На ньому дозріли: любов і... (добро)
"Очі в ньго - квасолини, тут - морквина, там - мітла. 
Він веселий мандрівник, білий, білий... (сніговик)
"Казка про доброго сніговика".
 "Жила-була десь далеко, а можливо зовсім близько чарівна казка...

Діти придумують казку за серією ілюстрацій: "Одного зимового дня діти вирішили зліпити сніговика...

Робили фізкультхвилинку:
І пішов сніговик весну шукати:
 "Я веселий сніговик, до морозів швидко звик, іду мандрувати, весну я шукати.




Тут - морквина, там - мітла, нешвидка моя хода, іду мандрувати, весну я шукати.
 Скатали кулі, морквину для носа, квасолини для очей, зернята для очей, а на голові - відро...
На кінець заняття діти закликали всіх людей робити добро, адже воно завжди перемагає!


















Коментарі